ЦИФРОВИЙ АРХІВ ТВОРІВ МИКОЛИ ОЛЕКСАНДРОВИЧА ЯРОШЕНКА

Цифрове зібрання робіт художника із Полтавського художнього музею
(галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка

55

ЖИВОПИСНИХ ТВОРІВ

118

ГРАФІКИ

МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ ЯРОШЕНКО

 

Микола Олександрович Ярошенко (1(13) грудня 1846 р., Полтава – 25 червня (7) липня 1898 р., Кисловодськ) – видатний художник-передвижник, член Товариства пересувних виставок (з 1876 р.), член правління (з 1876 р.) та голова Товариства (з 1887 р.).
За фахом – військовий інженер. Після закінчення Михайлівської артилерійської академії понад 20 років служив на патронному заводі в Санкт-Петербурзі. У відставку вийшов у чині генерал-майора (1892).
Мистецтво опановував з раннього віку. Брав приватні уроки, відвідував вечірні класи Рисувальної школи Товариства заохочення мистецтв, у період 1868-1874 рр. був вільним слухачем Петербурзької академії мистецтв. Своїми учителями вважав І.К. Зайцева (1805-1890), А.М. Волкова (1829-1873), І.М. Крамського (1837-1887).
Відомий насамперед як живописець, майстер гостросоціальних жанрових картин та психологічного портрета. Багато працював над створенням пейзажів, писав натюрморти. У його доробку також ряд цікавих графічних творів. Найбільш відомі полотна – «Кочегар», «Студент», «Ув’язнений», «Курсистка», «Всюди життя», портрет П.А. Стрепетової, портрет М.Є. Салтикова-Щедріна, портрет В.Г. Короленка, «В горах Кавказу».
Автор цілої галереї портретів великих сучасників, друзів художника: Г.І. Успенського, Д.І. Менделєєва, О.М. Плещєєва, В.С. Соловйова, О.Я. Герда, М.М. Ковалевського, М.М. Ге, І.М. Крамського, І.П. Павлова, О.А. Ауербаха, Л.М. Толстого, В.М. Максимова, М.М. Обручева, Н.К. Михайловського, К.Д. Кавеліна.
Жив у Полтаві, Санкт-Петербурзі та Кисловодську. Значну роль в його житті відіграла дружина М.П. Ярошенко (Навротіна). У 1885 р. вона придбала садибу в Кисловодську, де родина проводила значний час, а з 1892 р. жила майже постійно. Після смерті чоловіка Марія Павлівна активно займалася популяризацією його творчості, організацією посмертної виставки в Петербурзі (1898) та передачею мистецької збірки на батьківщину і відкриттям у Полтаві музею імені М.О. Ярошенка.
Похований Микола Олександрович Ярошенко в Кисловодську, поряд зі Свято-Миколаївським собором. На могилі встановлено пам’ятник, бронзовий бюст для якого виконав відомий земляк М.О. Ярошенка – скульптор Л.В. Позен. У 1962 році в кисловодській садибі художника відкрито Меморіальний музей-садибу М.О. Ярошенка.
Серед численних друзів, колег та однодумців М.О. Ярошенко користувався глибокою й заслуженою повагою. «У строкатій метушні життя, – писав М.К. Михайловський в статті, присвяченій пам’яті митця, – доля рідко зіштовхує нас з такими цільними, довершеними і водночас багатогранними натурами, якою був Ярошенко. Навряд чи знайдеться скільки-небудь значна галузь життя чи думки, якою він би не цікавився більшою чи меншою мірою. І ця рідкісна між художниками жадібність на роботу свідомості не заважала свободі його художньої творчості, в якій неминуче багато несвідомого. Це був в повному розумінні вдумливий художник, підкреслюю і іменник, і прикметник, тому що було б несправедливо підкреслити одне з них».

ГАЛЕРЕЯ РОБІТ

Хмари над обрієм. Етюд
Захід сонця над морем. Етюд